[armtur]

Слово «графомания» люди понимают по-разному, а некоторые вообще не понимают, только бросают его небрежно каждый раз, когда хотят набить себе цену. Проявляется ли она в излишних описаниях или в демонстрации никому не нужных знаний, или сам склад текста ясно даёт понять читателю, что перед ним редкий психопат и зануда, жаждущий признания. Увы, метод отделения бесталанного писателя от графомана не слишком понятен. Ясно одно: этих людей надо... Лечить? Истреблять? Изолировать? Жалеть и кормить печеньками? Ясно, что ничего не ясно, блин!
Даже интернет не даёт однозначного определения этому явлению. Где-то видится злоба и ненависть, где-то — благородные воззвания к чужому снисхождению, где-то просто вежливо рекомендуют не трогать, чтобы не завоняло.

Хорошо объясняет украинская википедия.

Графома́н — людина що має сильний, часто хворобливий, потяг до письменництва, але не має відповідних здібностей.
Межа між графоманом і письменником вельми нечітка, оскільки розрізняють їх здібності, які втілені у творах, що вони написали. Зважаючи на те, що оцінка літературного твору значною мірою суб'єктивна, то часто важко провести межу між письменником-початківцем і графоманом. У цілому графоманом можна вважати людину, яка пише багато, але чиї твори не публікуються через вкрай невисоку якість. Люди, чиї твори, незважаючи на бездарність, були опубліковані — просто погані письменники, а не графомани.
Найяскравішими рисами графомана є значна літературна активність (багато пише) та жадання слави й уваги. Графоман постійно пропонує родичам і знайомим, або навіть і зовсім стороннім людям читати свої твори, незважаючи навіть на негативну реакцію.

А русская всё кричит «Психи они!»
Мне же лучше выкинуть это слово из лексикона вовсе. И только долгими осенними вечерами вспоминать его и стыдить себя пока солнце не взойдёт.